Під дзвони новоствореної владою «турецької православної церкви в Україні» президент Порошенко і прем’єр – міністр Гройсман через засоби масової інформації посівають український народ щедротами, які вони, за їх словами, зробили своєю непосильною працею для того ж народу не тільки в 2018 році, а й в попередні п’ять років.
Їм підспівують, як у церковному хорі, міністри і їх заступники, заказні і високооплачувані депутати, політологи, соціологи, експерти, журналісти і звичайно активісти.
І тоді попробуй простій людині не повірити, що нам живеться добре і навіть краще, як це було при всіх попередниках.
Мільярди коштів забрано у попередньої бандитської влади і розділено серед найбідніших українців, створено п’ять антикорупційних органів із великими штатами і ще більшою зарплатою і які так ганяють корупціонерів, що ті від цього ще більше плодяться.
Реформи, дороги, армія, мова і віра так забили голову простим людям, що їм ніколи в гору глянути, а тим більше проаналізувати, як же «поліпшилося» їх життя при цих горе – керівниках держави.
Але виявляється, що в Україні є частина свідомих громадян, які аналізують, що робиться із їх життям і навіть роблять висновки із цього аналізу.
В грудні 2018 року при опитуванні цих самих свідомих громадян виявилося, що
81 % з них не довіряють президенту Порошенку,
82 % — прем’єр – міністру Гройсману,
85 % — Кабінету міністрів,
90 % — Верховній раді України,
72 % — національному антикорупційному бюро.
І в цьому нічого дивного немає, бо життя більшості простих людей не тільки значно погіршилося порівняно з 2013 роком, а й стало нестерпним, безперспективним і наповнене страхом.
За останні п’ять років ще більшою стала прірва між громадянами України по майновому і грошовому забезпеченню.
Вищої точки кипіння досягло розпалювання ворожнечі між людьми на історичній, політичній, мовній і релігійній основах, ціленаправлене на законодавчому рівні витравлення із свідомості мільйонів громадян пам’яті про радянський період нашої історії, який наглядно показує переваги соціалізму над капіталізмом.
Владою нав’язується людиноненависницька націонал – шовіністична ідеологія, стимулюється фашизація держави і суспільства.
Складається враження, що вищі посадові особи держави не ставлять перед собою завдання про покращення добробуту простих людей, а навпаки, роблять все, щоб тримати їх в постійному страху, розбрату і злиднях.
Безперервне підвищення цін на продовольчі і промислові товари, ліки і лікарські послуги, проїзд у громадському транспорті, газ і електроенергію, тарифи на житлово – комунальні та інші послуги направлені на дальше зубожіння і вимирання мільйонів простих людей.
Прикладом цього є порівняння цін і тарифів на житлово – комунальні та інші послуги у місті Черкаси на кінець 2013 і 2018 років.
1. Квартплата, яка нині називається «Утримання будинків і прибудинкових територій».
В 2013 році оплата 1 кв. м квартири становила 2,764 грн., а в 2018 році – 4,173 грн., або зросла в 1,5 рази.
2. Опалення без квартирного лічильника.
В 2013 році тариф опалювання 1 кв. м квартири становив 5,446 грн., а в 2018 році тариф зріс до 28,12 грн., або в 5 разів.
3. Гаряча вода без квартирного лічильника на одну особу розкидається по загально будинковому лічильнику невідомо як, бо в платіжках немає ні норми споживання, ні тарифу.
Але оплата за гарячу воду в 2018 році порівняно з 2013 роком зросла в 5,55 разів.
4. Водопостачання (холодна вода) без квартирного лічильника.
В 2013 році тариф складав 2,34 грн./м. куб при нормі споживання на одну особу 9 м. куб.
В 2018 році тариф зріс до 9,168 грн./м. куб. при нормі споживання на одну особу 5,5 м. куб.
Отже, норма споживання зменшилася в 1,6 рази, а тариф зріс у 3,9 разів.
5. Водовідведення, або каналізація.
В 2013 році тариф складав 1,632 грн. за 1 м. куб при нормі викиду 9 м. куб. на одну особу.
В 2018 році тариф зріс до 7,752 грн. за 1 м. куб при тій же нормі викиду на одну особу.
Тариф зріс у 4,75 разів.
До того ж, водовідведення стало дорожчим за водопостачання з дивним перекосом норм.
Споживання води на одну особу зменшили до 5,5 м. куб., а норму викидів у каналізацію залишили на рівні 9 м. куб. Різниця в 1,63 разів.
Мабуть з цього перекосу виходив міністр соціальної політики Рева вінницький, коли авторитетно заявив, що українці багато їдять.
6. Електроенергія.
В 2013 році вартість 1 м. куб становила 0,2802, а в 2018 році зросла до 0,9 грн., або в 3,21 рази.
7. Газ для населення.
В 2013 році 1 м. куб. коштував 0,798 грн., а в 2018 році зросла ціна до 8,54 грн., або в 10,7 разів.
8. Квартирний телефон.
В 2013 році абонентна плата в місяць становила 28,01 грн., а в 2018 році вже стала 63,48 грн., або зросла у 2,26 разів.
9. Кабельне телебачення.
В 2013 році оплата в місяць становила 39,30 грн., в 2018 році – 139,10 грн., або збільшилася в 3,54 разів.
10. Вивезення твердих побутових відходів.
В 2013 році тариф складав 5,82 грн. в місяць, який зріс до 19,4 грн. в 2018 році, або в 3,33 разів.
До того ж оплата за вивезення береться незалежно від кількості мешканців квартири, бо в платіжках вказується нуль (0) мешканців, що є не тільки неправильним, а й не законним.

А якщо до цього аналізу ще додати, як влада обікрала людей на різниці вартості гривні до долара в порівнянні з 2013 роком, і яка складає майже 3,5 разів, тоді виходить, що нинішня «не бандитська», але про європейська і проамериканська влада проводить експеримент над людьми, який має всі ознаки геноциду.
Крім оплати комунальних та інших послуг людям необхідно харчуватися, одягатися, лікуватися та піклуватися за життя, навчання і здоров’я своїх дітей не кажучи вже про оздоровлення і відпочинок в санаторіях і будинках відпочинку та відвідування театрів.
Межею бідності Організація об’єднаних націй (ООН) визнала потребу людини в день на проживання 5 доларів. На наші гроші – це 140 грн. в день, або 4200 грн. в місяць.
Порівняйте люди свої пенсії і заробітні плати із межею бідності і більшість з вас погодиться, що в Україні проводиться політика знищення людей, або «зачистка території».
Доказом цього є прожитковий мінімум – 1564 грн., мінімальна пенсія – 1497 грн. і середня пенсія – 2576 грн. Саме через таке «піклування» про ветеранів праці 90% пенсіонерів живуть за межею бідності.
Не кращі справи із мінімальною заробітною платою.
Гройсман і Рева наввипередки хвастаються тим, що черговий раз піднято мінімальну заробітну плату. При цьому забувають сказати, що вона відповідає межі бідності, бо з 01.01.2019 року буде на рівні 4173 грн.
Виходить, що президент Порошенко, прем’єр – міністр Гройсман разом із урядом, депутати верховної ради, керівники місцевої влади і депутати місцевих рад свідомо порушують статті 3, 5, 8, 46, 48, 49, Конституції України, за що повинні нести кримінальну відповідальність або скласти свої повноваження.
А як же можна терпіти брехню тимошенківських, ляшківських та інших депутатів верховної ради, які кілька років підряд клялися, що не будуть голосувати ні за один закон, поки не будуть зменшені тарифи на житлово – комунальні послуги і ціна на газ.
Брешуть і голосують. Брешуть і голосують.
А тепер ще й у президенти пруться. Між ними і Порошенко ніякої різниці немає.
В цьому, що робиться в Україні проти народу винні і ми самі люди.
Це ми дозволили бандитам від влади змінити суспільно – політичний лад, провести реставрацію капіталізму і грабіжницьку приватизацію, через які було позбавлено громадян загальнонародної власності, деградовано економічну і соціальну сфери, доведено до небезпечного зубожіння більшість населення України і занепаду науки, освіти, культури, спорту, охорони здоров’я.
Слід зробити із цього висновки і врешті – решт зрозуміти, що не буває добрих панів, як і не буває доброго капіталізму. Альтернативою капіталізму завжди був, є і буде соціалізм.
А носієм соціалізму була, є і буде Комуністична партія України.

Роєнко В. Г., Перший секретар Черкаського обкому
Комуністичної партії України, народний депутат України попередніх скликань.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

13 + 2 =