«О сем познахом любовь, яко Он по нас душу свою положи…
Чадца моя, не любим словом, ниже языком, но делом и истиною.
И о сем разумеем, яко от истины есмы»

(1 Ин. 3:16, 18-19)

Возлюблені у Господі всечесні пастирі й диякони, боголюбиві ченці та черниці, дорогі брати і сестри!

В цю радісну і спасительну ніч, в яку «празднует мир, видимый же весь и невидимый», а віруючі серця в світлому пориві глибокої і щирої радості зливаються в єдиний могутній великодній гімн Воскреслому Господу, вітаю вас зі Світлим Христовим Воскресінням:
ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Пасха Господня – це сутність християнської віри і християнської надії, торжество і прийняття всього доброго, світлого і святого, безцінного для нас.
Свята Пасха переживається нами не як подія давньої історії, але як торжество дійсної зустрічі з Возставшим із Гробу Христом Життєдавцем, і тому наші серця сповнюються світлої духовної радості. Воскликнімо ж разом зі святителем Андрієм Критським: «Христос воскрес днесь, – люди, радійте і торжествуйте світло! Прийшло Сяйво, прийшов Христос, прийшла Благодать, прийшла Істина! Прийшло всім Життя і Воскресіння!»
Наша пасхальна радість – це радість оновлення всього нашого буття в життя нетлінне, прагнення до безсмертного добра і нетлінної краси. Всім відкриває Господь благодатне джерело цієї радості і не питає сьогодні, о котрій годині хто вийшов «на делание свое». Знає Він вірних Своїх, які працювали від першої години, але знає і те, що ті, хто прийшли об одинадцятій годині, подолали, можливо, найважчу частину шляху.
Звертаючи радісні пасхальні піснеспіви «к Воскресшему из мертвых, Первенцу среди умерших» (1 Кор. 15, 20), ми і в самих собі відчуваємо диво совоскресіння: ми більше уже не мертві духовно, але живі благодаттю Божою, що відкупила нас від гріха і смерті та вчинила нас у Христі новим творінням.
Це чудо творить любов Воскреслого Спасителя, Який переміг смерть Хресним Подвигом. Одкровення про те, що «Бог є любов» (1 Ін. 4, 8), – це найбільший дар Втіленого Сина Божого людству. «Любов пізнали ми в тому, що Він положив за нас душу Свою», – каже нам святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов (1 Ін. 3, 16). Ця Любов перетворює, очищає і освячує все навколо нас. Тому «любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою» (1 Ін. 3, 18), щоб, слідуючи заповіді Спасителя про жертовну, самовіддану любов до людей, долучатися до Божественної любові, яка, розпалившись в наших серцях, незгасимою пасхальною радістю наповнить і все наше життя. Саме через примноження і втілення цієї справжньої любові ми «дізнаємося, що ми від істини» (1 Ін. 3, 19), бо Божественна істина – це душа Божественної любові. Отже, любов істинна, коли вона втілює євангельські справи: милість, прощення, прихильність, молитву; а не проповідує ненависть, ворожнечу і неприязнь по відношенню до інших, здійснюючи розбої, захоплення храмів та побиття. Не таку любов заповідає учням Своїм Господь! Тому є обманщиком і не має в собі істини той, хто говорить одне, а робить інше. Бо любов Христова – любов від справ та істини.
Ми святкуємо нині звершення найбільшого таїнства – Воскресіння Христового, перемогу Життєдавця над смертю! Віра в Воскресіння Христове є сила Божа, яка просвітлює, оновлює і формує нас. Якщо в серці людському знаходиться місце для Христа Воскреслого, воскресає і оновлюється і сама людина, а разом з нею і світ, що її оточує.
«Ми потребуємо Бога, який втілився і помер, щоб ми відродилися», – говорить святитель Григорій Богослов в своєму Слові на Пасху. І це релігійне почуття, почуття ревності до благочестя та збереження істинної і спасительної віри в Воскреслого Господа, в нашому благочестивому народі виховала Православна Церква. Розвиваючись віками, вона виробила свої особливості і створила власні національні форми: свою традицію, свої богослужбові чини і обряди, свою священну церковно-слов’янську мову і свята. Століттями вона духовно підтримувала свій народ, освячувала благодаттю Духа Святого через Таїнства і священнодійства, зміцнювала його в єдності віри Православної і пізнанні Сина Божого, приводячи в «мужа совершенна, в меру полного возраста Христова» (Еф. 4, 13).
Православ’я найтіснішим чином поєдналося з нашим народом, стало його невід’ємною часткою, його живою душею. Наші боголюбиві предки відрізнялися високим благочестям, були щиро вірними своїй вірі Православній, і нерідко навіть своє життя віддавали за її чистоту і збереження.
Нашому поколінню Господь явив особливу милість – своїми очима бачити відродження Святого Православ’я. Але сьогодні на нас також лежить і величезна відповідальність: ми не повинні дозволити забрати у Святої Церкви право займати належне їй місце в житті нашої Вітчизни; позбавити Її можливості допомагати людям знайти шлях до Бога, щоб їм будувати своє життя в правді, любові і вірності Христу.
Серйозним викликом сучасності є сфера церковно-державних відносин в Україні. Триває дискримінація канонічної Церкви, супроводжувана грубими порушеннями прав її віруючих, розпалюванням міжконфесійної ненависті. До сих пір не відмінено закон №2662, прийнятий попередньою владою, яким примушують змінити статутну назву Української Православної Церкви.
На сьогоднішній день у Верховній Раді також зареєстровано ряд інших законопроектів, критерії яких досить розмиті, що дає свободу широкому і неоднозначному їх трактуванню. В сучасних умовах застосування вибіркового права, поєднаного з недавно виниклою практикою позасудових рішень, подібні законодавчі ініціативи спрямовані на те, щоб позбавити Церкву можливості захисту, і поставити її поза межами юридичного поля.
Ці закони і законопроекти порушують фундаментальні права людини, дискримінують за релігійною ознакою мільйони віруючих громадян України, які мають право на вільне віросповідання, яке їм гарантовано основним законом – Конституцією України. Відповідно до ст. 1 Конституції, «Україна – демократична і правова держава», яка повинна обслуговувати громадянське суспільство. А важливою складовою громадянського суспільства є свобода совісті. Держава – інститут права, порядку і придушення зла, але не людської волі і свободи. Держава, що зневажає свободу людини і гідність особистості, в такій же мірі, як і анархія, суперечить Божій волі про державу і людину.
Як бути тим мільйонам людей, які належать до Української Православної Церкви по всій країні, які говорять українською мовою, співають українські пісні, платять податки, служать в армії…? Всі вони відчувають себе українцями, асоціюють себе з Україною. Вони не є громадянами іншої країни. А їх фактично змушують називатися «іноземцями на своїй рідній землі», належати до міфічної «іноземної Церкви в Україні». Але держава не повинна вирішувати, до яких релігійних організацій належати або не належати, і в які храми ходити чи не ходити її громадянам! Не можна відбирати у людей право відчувати себе повноцінними і повноправними громадянами своєї країни, які люблять Україну і вболівають за її майбутнє!
Втім, все це не нове для нашої Церкви, історія гонінь на яку свідчить про її істинність, бо непорушними залишаються для нас слова Спасителя: «Мене гнали, будуть гнати і вас» (Ін. 15, 20). «У світі будете мати скорботу; але будьте відважні: Я переміг світ» (Ін. 16, 33). Тому ми «аж донині терпимо голод і спрагу, і наготу і побої, і поневіряємось, і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо; як лають, ми молимось; ми стали мов те сміття для світу, як порох, що усіма топчеться донині» (1 Кор. 4, 11-13).
Але страждаючи самі, ми не можемо дозволити, щоб страждала істина. Коли ми це усвідомлюємо і підпорядковуємо цьому свої особисті почуття, в людині з сильною вірою це викликає рішучість, і вона йде своїм шляхом серед бурхливого світу як переможець.
І саме в світлі Воскресіння Христового ми знаходимо справжнє значення наших страждань. Тільки Воскресіння Христове нагадує нам про істинну мету нашого земного мандрування, наповнює наше життя сенсом і вселяє впевненість у майбутньому. Це так необхідно для нас в наш непростий час, з його труднощами і проблемами. До кого ми підемо і де шукатимемо істини? Істина одна – це Господь наш Іісус Христос. «Я є Шлях, і Істина, і Життя», – говорить Спаситель (Ін. 14, 6). Ці слова Господа дають нашій душі, нашому серцю світло і заспокоєння. Як би нам не було важко, ми повинні пам’ятати, що Він з нами, що незаперечною залишається Його обітниця: «…і ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мф. 28, 20). Христос Спаситель, Який Своїм Воскресінням переміг смерть, допомагає і нам перемагати всі труднощі і негаразди нашого земного життя.
Возлюблені у Господі, дорогі брати та сестри! День Воскресіння Христового нехай буде для нас радісним спонуканням ревно берегти віру наших батьків і дідів, цінувати і керуватися нею в своєму житті. Тому що саме вона зберігала, зберігає і буде зберігати до кінця віку нашу рідну землю і наш благочестивий народ.
Світло Христового Воскресіння нехай осяє серця всіх наших співвітчизників, проганяючи дух роз’єднання і розбрату, а Православна Церква, вірна святим канонам, завжди буде молитися і духовно виховувати справжніх синів Царства Божого і відданих синів земної Вітчизни.
«Скільки багато ми не повторювали б слова нашого великоднього вітання, – пише святитель Філарет (Дроздов), – ми ніколи не будемо втомлюватися їх повторювати, бо при їх виголошуванні ніби змінюється все навколо». Докладемо ж всіх своїх зусиль для того, щоб ці зміни дійсно стали реальністю нашого життя.
І немає справи більш угодної Богу, ніж принести цю святу радість тим, хто в ці дні не має змоги бути в храмі, – хворим, одиноким, які перебувають в ув’язненні, людям похилого віку. Це свято для всіх, незалежно від соціального і матеріального становища. Христос Воскрес для всіх нас, для всього людства.
Нехай це світлий празник Воскресіння завжди буде для всіх нас святом радості, святом перемоги життя над смертю. І нехай милосердний Господь допомагає нам терпляче і покірно нести тяготи земного життя в надії, що прийде час, коли ми почуємо бажаний голос Спасителя нашого: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу» (Мф 25, 34).

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

+ Іоасаф
митрополит Кіровоградський і Новомиргородський

Пасха Христова, 2021 рік

 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

3 × три =